Концепція проєкту

Умови реконструкції квартальної забудови вимагають нових підходів до реалізації житлової програми. Проєктом запропонована модель загальної інтеграції житла та рекреації в єдину форму. Створення архітектури з розширеними рекреаційними можливостями, завдяки великим терасам, що продовжують квартири назовні, дозволяє поліпшити якість та комфорт кожної оселі в обмежених умовах міста. Двір, що продовжується вертикально, об’єднує оселі будинку у єдиний ландшафтний оточуючий простір, при тому зберігаючи окремішність кожної домівки. Прибудинкова територія будинку доповнюється такими заходами, як вбудовані соціальні приміщення, розташовані на дахах будинку тераси загального користування для здійснення соціальної комунікації та здійснення безпосередніх зв’язків з оточуючим міським середовищем.

Сформована архітектурна модель пропонує структурну співмасштабність окремих формотворчих елементів будинку з будівлями оточуючого середовища.

Проєктом пропонується локальна реконструкція частини житлового кварталу інтеграцією новобудови новітньої якості в існуюче середовище. Нова якість спрямована на утворення з оточуючим середовищем єдиного органічного життєвого простору. Принципова зміна парадигми сприйняття з фронтальної на об'ємну всебічну характеризує замкнену одноцільність будівельного організму, інтегрованого з первісним ландшафтом. Визначення будинку за посередницький локальний фокус об’ємно-просторової взаємодії прагне позбувати вторинності внутрішньоквартальні будинки, сумірні людині, зорієнтовувати ланцюг сумірних об’єктів забудови на внутрішню пішохідну вісь, створювати симбіотичні зв'язки різночасової забудови, та людини з природою за посередництвом архітектури. В той же час фасад, орієнтований на вулицю Жуковського, визначається площинною композицією, як відбитком внутрішньої просторової організації.

Окремим висновком маємо зазначити, що міські блоки повинні забезпечувати найбільшу прозорість в межах міської структури. Задля досягнення цієї мети є необхідним підрозділити величезні старі блоки на менші одиниці. Це є єдиний засіб зупинки руйнування та деградації внутрішньої області блоків, які втратили їх прямі відношення до громадського міського пейзажу.

Можливий внутрішній структурний каркас повинен мати місцевий характер й морфологічно засновану ідентичність через адаптацію нових зв’язків до геометричних ліній доріжок, потоків, стін будівель і інших важливих місцевих слідів.