Концепція проєкту

Загальні чинники, локація, існуючий стан Ділянка проектуємого внутрішнього двору обмежена з північного сходу будівлею духовної семінарії та храму Петра і Павла, з інших боків — допоміжними та господарчими будівлями. З південного заходу ділянка межує з промисловою територією та обгороджена від неї парканом.
На значній частині території на рівні існуючої позначки землі закладено гратчасті залізо-бетонні конструкції (стрічковий фундамент). У вільному просторі ростуть чотири дорослих дерева.
Ділянка зорієнтована подовжнім боком з північного заходу на південний схід.

Архітектурні рішення Аналіз ситуації, що склалася, доводить необхідність переосмислення об’ємно-просторової взаємодії окремих складників храмового комплексу щодо спрямованості до утворення одноцільності архітектурно-ландшафтного об’єкту.

структурно-просторовий каркас Головним формотворчим, композиційним чинником є просторово-часовий зв’язок, що утворює топологічну вісь передачи традиції у сьогодення та виображення її сучасною образно-художньою мовою. Загальною ідеологічною основою структурного каркасу виступає уявне бічне південно-західне рамено церкви у формі традиційного шестикутника, перпендикулярно розташованого до головного об’єму храмового комплексу. Наступними опорними чинниками є система проїздів, що склалася, та існуюча залізо-бетонна фундаментна решітка. Проектне рішення передбачає реінтеграцію усіх складників у новітню каркасну систему парку, та створення єдиної просторово-зорової моделі, система внутрішніх взаємозв’язків якої пропонує розподілення території церковного саду на сумірні площинні та об’єні структурні елементи - кластери. М’яка розцентровка загального простору апелює до природної ландформи та створює власну систему взаємно пов’язаних локальних фокусів, штучних атракторів, створюючи тим самим багатошарову, драматичну сутність. Симбіоз регулярної та вільної, вибірчастої, композиційних систем створює рекурсивний ряд збалансованих елементів, поєднаних в єдину органічну архітектурно-ландшафтну форму.

функціонально-композиційні складники Стіна туй як регулярний елемент зберігає зв’язок з об’ємом храму, в той самий час, як решітка, обрамлює окремі садово-паркові види. Окремі дерева туї використані для утворення зорових акцентів парку.
Ділянки, засаджені деревами, використовують існуючи дерева як початковий алгоритм для створення власної внутрішньої художньо-образної композиції, чи як вільної форми вертограду, чи регулярної по колу.
Середні партерні ділянки, обрамлені стриженими кущами, розраховані на створення однолітніх квіткових, живих композицій.
Штучний пруд з фонтанами фіксує перетин різних просторово-зорових зв’язків та відбитків вертикальних акцентів оточуючого середовища (каплиці, дерев, топіарної фігуративної рослини) у дзеркалі води, поглиблюючи та збагачуючи простір парку.

Каплиця, поліфункціональний павільон утворює з храмовою спорудою стійкий взаємозв’язок як співмасштабний, сумірний церковній бані елемент. З іншого боку він створює продовження простору парку у прямовісний сакральний простір, сумірний ландшафтним кластерам - квадрам парку. Каплиця зорієнтована на східну вісь парку. У своїх архітектурних формах каплиця апелює до традиційної дерев’яної церковної архітектури, та виображує її сучасною образно-художньою мовою, інтепретуючи в єдиній традиційно органічній споруді прийоми ілюзійності, систему заломів, впізнаних оздоблених елементів входу, просвітів, переводячи, деякою мірою, образно-художню форму у філософсько-споглядальну площину. Виріз дверного західного входу утворює традиційний шестикутний одвірок. Простір каплиці легко трансформується у сакральний закритими дверцятами віконного східного прорізу, що задержують у собі диптих. При відкритих дверцятах простір павільону впускає вигляд пруду, картину саду, з західного боку утворює єдиний простір з виокремленим для спілкування затишним куточком саду, який огорнутий ділянкою зформованої живої огорожі, що запобігає проникненю навколишнього вуличного шуму. Самим розташуванням каплиця поділяє фігуру шестикутного бічного рамена храмової споруди на менший подібний шестикутник, акцентуючий головний вхід парку, та виокремлює ділянки загального простору площі.

Динамічний взаємозв’язок об’ємно-просторових атракторів саду духовної семінарії спрямований на реалізацію емоційно-чуттєвої, соціально-комунікативної та спортивно-активної дозвіллєвих програм.

Конструкції та оздоблення структурного каркасу парку (доріжки, майданчики) спираються на існуючи залізобетонні фундаменти та виконані з природного каміння і утрамбованої гравійної засипки, та утворюють єдину платформу заввишки 500 мм від рівня існуючого проїзду церкви.
Поліфункціональний павільон виконано з дерев’яного брусу та обличковано вертикальною шалівкою світлих порід деревини.